Лікарські засоби

 

Добірка статей:

Адренокортикотропний гормон

 

Адренокортикотропний гормон (АКТГ) випускається з 1952 р. Виходить АКТГ з передньої долі гіпофізів забійної худоби (вихід препарату близько 5 г з 1 кг сировини) і являє собою легко розчинний у воді і фізіологічному розчині порошок білкової природи з молекулярною вагою близько 20000.
АКТГ є стимулятором кори надниркових залоз, що виділяють ряд життєво необхідних стероїдних гормонів. Введення АКТГ усуває атрофію надниркових залоз, наступаючу після гіпофізектоміі. На тварин з віддаленими надпочечниками АКТГ ніякого фізіологічного ефекту не чинить: у цих умовах гормон виявляється неактивним. Таким чином, доведено, що АКТГ діє не безпосередньо на тканини організму, а тільки через наднирники.

 

Ін'єкції АКГТ викликають через кілька годин збільшення обсягу наднирників, причому вміст холестерину і аскорбінової кислоти в корі надниркових залоз значно зменшується. Пов'язано це з тим, що ці речовини витрачаються на освіту кортикостероїдів, посилено виділяються залозами під впливом АКТГ.
Введення АКТГ тваринам і людині веде до змін у водному, сольовому, вуглеводному і білковому обміні. Дія АКТГ супроводжується:

змінами в крові - нейтрофільний лейкоцитоз, лимфопенией і еозінопеніей,

 

затримкою води, натрію і хлоридів, тоді як виділення калію значно підвищується,
підвищенням рівня цукру в крові і іноді глюкозурією,
значним підвищенням виділення з сечею продуктів білкового обміну, зокрема сечової кислоти,
збільшенням виділення в сечі 17-кетостероїдів, що є доказом підвищеної функції коринадпочечніков.


Форми випуску АКТГ

АКТГ випускається в стерильних флаконах, що містять 10 або 20 мг (1 мг відповідає одиниці дії) сухого препарату. Вміст флакона розчиняється перед вживанням в невеликій кількості стерильного фізіологічного розчину (2-5 мл) і вводиться внутрішньом'язово.
Застосування АКТГ

Клінічне застосування АКТГ дуже різнобічно. При гіпофізарної кахексії (хвороба Симмондса) введення АКТГ являє собою специфічну замісну терапію, яка усуває більшість симптомів гіпопітуїтаризму. Рекомендовані дози АКТГ: по 20 мг внутрішньом'язово 3-4 рази на добу (через кожні 6-8 годин) у перші дні лікування з подальшим зменшенням дози (у міру поліпшення) і числа ін'єкцій до 1-2 ін'єкцій по 10-20 мг. Вже через 3-4 дні після початку лікування АКТГ хворих гіпофізарної кахексією настає суб'єктивне і об'єктивне поліпшення, що виражається в зникненні млявості і апатії, збільшенні м'язової сили, вимірюваної динамометром, зменшенні зябкости, підвищенні основного обміну. Хворі додають у вазі, у них зменшується анемія.

 

При операціях на наднирниках з приводу супрарено-генітального синдрому (коли він викликаний пухлиною надниркових залоз), застосування АКТГ має виняткове значення. При видаленні цих пухлин у хворих в післяопераційному періоді настає гостра надниркова недостатність (падіння кров'яного тиску, шок), так як другий наднирник зазвичай виявляється функціонально недіяльному внаслідок передував тривалого гальмування його функції величезною кількістю стероїдних гормонів, що виділялися пухлиною. У цих умовах введення АКТГ в до-і післяопераційний період значно знижує смертність хворих.

 

При тиреотоксикозі введення АКТГ призводить до деякого поліпшення стану хворих, зниження основного обміну, зменшенню екзофталма і зоба. Застосовувати гормон при тиреотоксикозі слід, однак, обережно, під контролем цукру крові, так як часто спостерігається при підвищеній функції щитовидної залози тенденція до гіперглікемії може після призначення АКТГ перейти в справжній цукровий діабет.

 

Експериментальні дослідження показали, що АКТГ підвищує титр антитіл у крові. На цій підставі була зроблена спроба, яка виявилася вельми вдалою, лікувати АКТГ різні алергічні захворювання.

 

АКТГ і бронхіальна астма

Відмінні результати дає препарат АКТГ при бронхіальній астмі (від 40 до 100 мг на день - в 3 або 4 ін'єкціях через рівні проміжки часу). Весь курс лікування триває 10-15 днів, протягом яких хворі отримують від 400 до 600 мг АКТГ. Слід зазначити, що таке лікування бронхіальної астми дає ремісії на термін від декількох тижнів до декількох місяців. При настанні рецидиву повторні курси лікування препаратом АКТГ настільки ж ефективні.
АКТГ широко застосовується при лікуванні хронічних ревматичних артритів, особливо АНКІЛОЗИВНИЙ, при подагрі, при деяких запальних захворюваннях очей.

 

Ефективність АКТГ значно підвищується при внутрішньовенному його введенні у вигляді крапельних вливань, вироблених протягом 12 - 24 годин. При цьому способі введення достатньої терапевтичної добової дозою (при бронхіальній астмі, ревматичному поліартриті та ін) виявляється 10-20 мг, розчинених в 1 л фізіологічного розчину.
На підставі великої кількості спостережень за дією АКТГ при різних захворюваннях неендокрінного походження можна прийти до висновку, що цей гормон має неспецифічним лікувальною дією, усуває симптоми хвороби на відомий термін, але не виліковує її. Механізм дії АКТГ обумовлений наступаючим під його впливом підвищеним виділенням в кров кортикостероїдів, один з яких, кортизон, настільки ж ефективний, як АКТГ.

 

При лікуванні АКТГ слід пам'ятати, що тривале (протягом декількох місяців) застосування великих доз гормону може призвести до явищ, що нагадує симптоми хвороби Іценко-Кушинга: обличчя у хворих, стає округлим, з'являються вугрі, легкий гіпертрихоз, «рубцеві смужки» на животі і стегнах. У частини хворих може відзначатися набряк внаслідок затримки солей і води, що є небажаним у хворих на гіпертонічну хворобу і з захворюваннями серця, тим більше що тривале введення АКТГ підвищує кров'яний тиск.

 

АКТГ: протипоказання

АКТГ протипоказаний при активному туберкульозі легенів, вагітності, виразковій хворобі шлунка, при психозах і захворюваннях, пов'язаних з підвищеною функцією надниркових залоз (хвороба Іценко-Кушинга, супрарено-генітальний синдром). Відносними протипоказаннями є цукровий діабет і наявність декомпенсації серця.

 
leksreds11.jpg